Опубликовано: 2010.04.21
Поэтический раздел: Философская лирика

Елизавета Горбачевская

***

З Пілатових глибин, між першим і останнім
Глибоку чашу днів волоссям повкривали.
Сини чи не сини в мені – Варварі й Ганні –
Знімають з темних ший білюсінькі корали.
А час – немов даннє –  крізь істин параван
Всотав із ніг та рук медовий відповідник.
А глузд у вуха дзвоном до більшої із ран
На віки вічні став неначе в заповідник.
З Пілатових глибин, де перше і останнє,
На перехресті злота чи срібника і лиш!
Сини чи не сини в мені – Варварі й Ганні –
Здирають на живих іржу незмінних бриж.  
Шафірового перстеня хіба що з пальцем брати –
На щастя чи на жаль, а, може, навмання.
І не тримає світ, багатий на загати,
Долівкою об небо кличне вороння.

2010
© Елизавета Горбачевская
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/25066/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG