Опубликовано: 2006.12.31
Поэтический раздел: Интимная лирика

Игорь Павлюк

ВОСТАННЄ (ПІСНЯ)

ВОСТАННЄ
(ПІСНЯ)

Ну заходь. Заходь.
Побудем з тобою хоч зараз...

Ну а де ти раніше,
Де ти раніше був?

Білим трауром вишень
Погасла моя гітара,
Із якою колись ми
Ділили святу журбу.  

Ми розбавимо вечір
Вином із осінніх квітів,
А зальотна зірниця
Запалить сльозу Дніпра.
Он і котик пухнастий
Уже почав муркотіти.
Але все те, мій… друже,
Все те –
Останній раз.

Приспів:
Останній раз
Я цілую ці кучері.
Останній раз
Тремтить у руці рука.
Останній раз,
Ніби душі засмучені,
З верб осиплеться листя.
Його понесе ріка.

Ти пропахлий вітрами
З легенд і доріг неходжених.
Дикі квіти розсипав.
А я ж...
Я люблю свій дім,
Це вікно голубе,
Ці альбоми
І цього котика,
І усе, і усе,
Що вже не зову моїм…

Ну іди вже, іди.
Я весела, весела...
А що мені?..
Ну іди, як ідеш!..
Скоро гості прийдуть сюди.

Ох, не знаю, не знаю,
Це вечір знайомств,
Чи споминів?

І востаннє, востаннє
Тобі говорю:  
“Іди”…

Приспів.

2006

Друзі чомусь називають цю пісню "Котенятко"

© Игорь Павлюк
© музыка: Игорь Павлюк
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/2484/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG