А що робити – знаєш.
Не лінуйся.
Ці двері в потягу
ще нічиї –
відчинені, і хряпають,
голодні,
вистуджуючи з тамбура людей.

Зберися з силою –
тут ніжно не виходить:
тут треба дужо,
наче аж зі злом,
інакше – двері ці не розуміють
свого призначення.

Виходячи на льодяний перон,
ти знаєш, що робити,
щоб затримати
тепло для інших –
тих, хто їдуть далі…