Що можна так кохати, ти не знала, Ділитись тілом, наче шоколадом, Коли стікають ночі, як Каяли, І губи в інших тануть виноградом. Що серця в грудях два вмістити можна, На простирадлі мрії малювати Підписувати йменням твоїм кожну. І дарувати зір небесних сальто. Закотить день червоним апельсином У вікна, що розчинені у каві, Коли займеться обрій блідо-синім, Тобі всміхнеться сонце твоє справа.... В ранковім місті, буцімто у джунглях, Сплелися люди і тролейбуси докупи, І хай горланить час в чужому ґуґлі, У когось пахне ще вчорашнім супом… А ти котом залазиш на коліна, Від щастя мружиш очі...хочеш спати... Десь третій день чекають вдома сина, А він давно в твоїх координатах...
|