Можливо, те слово було не для мене…
А може його взагалі  не було?
Комусь невідоме… для когось буденне…
В мені не вмирало! Для мене жило!

Вселяло надію, у горі втішало,
Змінило печаль на трояндовий сон…
Від смутку й тривоги мене захищало.
Співало із серцем моїм в унісон.

Таємність і щирість сплело у єдине.
Засяяло ніжністю щастя в душі.
І радощів миті складало в години.
І зорями в небі писало вірші…