Якщо із горла пророста Чужий, З”їдаючи цукерки і обгортки У дощ, у спеку, в ніч, коли сніжить, І п”є твоїх чеснот літеплі соки, Коли він друга випхав у плече І вивів на гостинець у Нікуди, Зречись почвари. „Отче наш” – мечем - Безжально зранюй пальці, впалі груди! Не йди під Злості аспідний штандарт, Не розруйновуй гнізд. Іди у церкву. Чужий жаденний! Він мегаталант Тобі пророчить, ложу, бутон"єрку. Чужий – заїлий, лютий: відбере Кохану жінку, знівелює совість. Він – Зла слуга, його апологет, Що живиться усмак залізом крові. Він забувати матір науча, Малює жабуринням, трощить мірки... Поки Чужий малий, як павуча, Є сутозлота зброя - щира Віра. ----------------------------- ограда (застар.) тут - захист, заслона від кого-небудь.
|