дощ кошлатив моє вікно
кіт між кахлями кашляв
ковзався.
білий день кашляв теж
і мок
і дивився
на лик богородиці.
та очима всотала синь
і сміття наших слів
всотувала.
омофор десь позаду скнів
покриваючи
нашу мерзоту.

в богородиці сльозний час
помолися за покидьків грішних
щоб на наших кістках передчасно
заспівали зелено вишні