Ні, ранок не скаже нічого нового.
Не витре пил у темних закутках.
Не нависне залишком монологу,
Що звучав у гітарних акордах
Знекровленого вечора
І зовсім знесоненої ночі.
Не стане геніальним витвором
Нелюдських рук, що усіх охочих
Перетворить на блаженних у сліпоті
Паперових ляльок. І кавові зерна
Навіть в самій гарячій воді
Не відмиє від присмаку вчора