при вітрі лісостепу при місяці зеленім всі змаги – проти себе. та сон про горні висі розкладено у ранцях тютюн при "кобзареві" об'явлення і шанці – провіщено у книзі ти крізь застиглий відчай зростай спокійно чото нехай світи не внемлять. зростай же. бо так треба вигулюйся за січнем. без н е ї в світі – що там? – лише плескаті землі у людях та в деревах на замковій хтось ходить. і шепоти печерські в пітьмі нема нагоди – піди їх ропізнай ти та при вогні – мов з лети – з'являються по черзі із гайдамацьких плетив – натхненні лейтенанти
|