Ти мрії свої виколисуєш в морі, в долоні зібравши іскринки палаючі... У кожній солоній краплині – по сонцю, що чахне й згорає на шкірі гарячій. Це літо – політ над містами та селами, фантазії дивні закручені обручі і спрага пустельна на постіль постелена, теплом твого тіла у спеці народжена. Ти спину довірливо небу підставив, себе мені майже по вінця наливши... І поки аж вечір вогнистий настане все так же безтямно і ніжно любитимеш...
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”