Настіж прочинилися ворота.
Липи оголились до кори.
І тьмяніє древня позолота
Міста величавої стіни...

Сповнив гамір вівтарі і склепи.
Лине за Славуту передзвін...
Це ж отак величний дзвін Мазепи
Над Софією баламкає, мов грім.

Все погрозніше бушує, котить звуки,
Ніби жне відступників коса.
А в лісах зарічних, вже приглухлий,
Веселить пухнастих лисенят.



Автор першотвору - Анна Ахматова