Я можу лише констатувати свої художні смаки чи практики і визначити, з яких ліричних «впливів» я зазнав смерті. І вже не цікаво, хто були мої вчителі. Наприклад, моя барокова лірика – крамольна для патріота, моя метафізична поезія – не врятує від війни між різними світами , моя поезія рефлективного характеру – розламує закохане навпіл серця, і навіть інтимна лірика, в якій домінують розмовні інтонації, зачерствіла в груддях. Стомлене серце – ледь живе, йому потрібне оновлення . Щедре добро перетворюється на розповідь про життя. Один із найцікавіших, мій смак, і той змінює естетику. Тільки сенс життя може розставити все і всіх по своїх місцях.
|