В день серпневий я Тебе покинув,
В серпні ж знов до Тебе повернувсь,
Сум доріг пізнавши, блудним сином
Низько Твоїм мурам уклонюсь.

Притулюсь лицем до вулиць Твоїх,
Вічність Твоїх дум перебіжу:
Здрастуй, Львове, здрастуй рідний Львове !
Ти мовчиш ? Не Тобі кажу ?!...

То пробач хлопчині, батьку Львове,
В леті літ забув твою красу,
Та твоє напутнє добре слово
В серці я, мов скарб ясний несу !

В день серпневий я Тебе покинув,
В серпні знов до Тебе йду чомусь,
Ти прийми ще раз мене, як сина,
Бо піду і вже не повернусь !...