Опубликовано: 2009.05.10
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Светлана-Майя Зализняк

Очі

1

В моїх очах – чар хутірських жінок.
Вони очіпком прикривали коси.
Я вмію обмолочувать зерно,
На паляницю класти дрібку солі,
Я вмію дитинча своє люлять
І прагненням величного яритись,
Я вмію мужа із морів чекать
І ластівкою - в чорну громовицю...
Я вмію жати – місяця серпом -
І в сніп в'язати жовто-сині мари.

В перстах нуртує досвід всіх жінок...
Я - удовиць онука: Насті, Марфи.


2

В моїх очах – притуга матерів
Вона сльозою струменить на губи.
Поміж полтавських лип і яворів
Плекаю сина.
                     Обминай же, згубо!

Невже юнак знеславить душу й рід,
Якщо не піде під штики й знамена?
Я - за супокій нив, лісів, морів.
Я - проти війн:
                     загарбницьких,
                                           "священних".

У кожного - своя стезя, свій бог.
Всевишній, наклади на війни вето!
Молюсь, творю на рубежі епох...
Не вищезають танки й кулемети.

В моїх очах - напуття матерів,
Що рани гоять, осявають хату.
Слова палахкотять на дугах брів,
Спікають успадковані дукати...

2010
Полтава
© Светлана Зализняк
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/19928/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG