Не грів сідниці на зручній канапці Рід оріїв. Відречені погуб, Епох промчали колісниці й глабці Під дзвін мечів, під гук звитяжних труб. Улігся пил у зір вогненній крапці – Наситився космічний горидуб. Радієм нині й сухоребрій шкапці, Пригладжуючи свій козацький чуб. Давно в смушевій, нами знаній, шапці О скіфському мечі простій кульбабці За нас молився хеттський Бог Тешуб. Десницею він не хапав потапці, - Утримував ясний небесний зруб, А шуйцею здіймав святий Тризуб.
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”