Квапливі з часом не співпали.
Спішили й з часом розійшлися
Кисличку з дерева зірвали,
Мо´ поталанить ще колись.

Ми тупцювали час тривалий,
Здавалось, встигнемо. Дивись –
В болоті шлях свій торували,
А він щомиті – тільки блись.

Старці й володарі могутні, -
Хай людям доля не одна.
Спокійно ситі й пси приблудні,
Єдина путь вас не мина.

З усіх сміється час на кутні,
Та гине в просторі луна.