Полин не можна просто так зривати...
А він росте, і пахне, і бринить...
А дощ іде: в берези мокрі шати,
і листя жовте прилипа щомить...
Не рви полин – скажи слова урочі,
бо вхопить вітер зілля з рук твоїх...
Ущухне дощ, сріблиться серед ночі
полин-трава, що рвати її – гріх...
А він пішов кудись блукать світами,
зірвавши гілочку пахкого полину...
А вітер на дротах виводив гами,
та все повторював одну й одну...