Купила бабця Галя у четвер Плисковатих "морських камінчиків". Приїде гостювальник – внук Олег. Торік дала із пенсії на пінчера. Стрічала на пероні. Сіяв дощ… Запізнювався потяг на годину. Неволив бабцю клопітливу сон... На лавку сіла, під полу – гостинець. Наснився їй онучок-грамотій: З червоним ранцем, в сірих окулярах, Кровиночка її, тоненька віть Родини дерева над крутояром... Внук по калюжах підстрибом прибіг... Цукерки зі станційного буфету - Дрібненькі кольорові камінці - Вбирали літепло через пакетик… Нащадок самостійність проявив - Без матері приїхав. Обнялися... У хаті роздивився постоли, Старий дзиґар, таке собі начиння… Взяв папірець – бабусин тестамент: По смерті бабці успадкує стріху, Старий вишник із десяти дерев, Цюцькову будку, сім кущів порічок. Гостинчик без уваги залишив. Сходив у берег... Прикопав три скати. На ранок, прихопивши постоли, Побрів на потяг через млу левади… А бабця Галя старців пригоща Цукерками дрібненькими - з ізюмом. Я біля церкви потай, крадькома Вломила кусень від хлібини туги…
|