Віршем стікає
                         обуджене серце...
Місячно...  Аркуші.
                            Озера плесо.
Зойкнула зірка,
                       упала з небес.
Хтось догорів...
                       А за хвилю – воскрес?

Боляче зірці? Боляче серцю!
„Реквієм...скер...реквієм...скерцо...”
Серце – не в ритмі.
                           Це злет чи кінець?
В серці моєму страждає митець.

...Рану загоїть Час – мудрий лікар.
Втома поставить печать на повіки.
Криза минає. Біль затихає...
Кулею
          в серце
                      зірка
                              влучає.