Будинків перші роздягання
Останні голі дні беріз
В туманах, ніби у сметані
Парфуми розливає ліс.

Світанки спорять з ліхтарями,
Хто з них раніше будить люд.
Птахи, виспівуючи гами
З доріг женуть торішній бруд

Минає сірість у асфальту,
Коли в калюжах неба шмат
Неначе зі шматочків смальти
Взірці виписує невлад.

Некороноване світило
Примусить зняти капелюх
Велика радість! дужа сила!
Весни летить чарівний дух.