Збожеволів на любов чи муку,
Покохав на щастя чи біду.
Як, скажи, перебреду розлуку?
Знай: за тебе душу  покладу,

Ненаглядна чуженице рідна.
Хто ж мені повірить у слова?..
І тяжка безвихідь безпросвітна
Голову і серце сповива…

О любове, темряво і світло!
Небо тобі й зорі прихилю.
В глибині такі чуття розквітли…
Я любов цю вік не відлюблю…

Де ти стільки днів була і років?
Я без тебе ж серцем вигасав…
Небо мрій палких моїх високе
Й недосяжна трепетна краса…