зблідли від пилу мальовки на сутінках стін, пересохли троянди у роті в сум, що з безсилля повісивсь на кутиках губ (чи в_сто_перше, чи в_соте) *** білі пухлинки по-шведськи групуються (добрі чи злі, але точно - якісні), лізуть до вен сонним-сонної вулиці дикі русланити танці *** пес занедужав старенький та кволий, виє ночей змінусовані приспіви, ллє у кишені і змінює в кольорі щічки маленькій крихітці *** носиш калюжу у правому чоботі, ніби хробак-патріот частку рідного, але прощаю (як робот роботу), тільки собі забери мене! [ночі завбачливо виткав зі значення мудрий Ніхто, заховав наші кроки: маємо часу півбублика й начинку з пестощів строком придатності в дотик.] |