У серпневім відлунні
                                   озвалась весна швидкоплинна.
Запізнілий привіт
                            шлють веселі купальські гаї.
Подарунок щемливий –
                                      ті майже щасливі хвилини,
Ніжне плетиво мрій
                                 в магнетичному полі її.


Певно згаснуть в уяві
                                    зворушливо-світлі видіння,
Монотонно наплинуть
                                     накреслені долею дні,
Але та її усмішка,
                            сповнена розуміння,
Як би там не було,
                               подарована точно мені.