сама собі острів і дім і фортеця ше нігті не гострі й нулі в дисертеці а хочеться ж свято нормалізуватись шикарно взувати шикарно взуватись скидати спортивні вдягати гламурні щоб тратити гривні і клеїти дурня тугрова гутірля і по телефону у вуха мов пір’я настирливе моно сама собі голос відчужено вбраний в динаміки слави і труби догани візьми оцю рурку продмухай вугілля засипане в турку мого божевілля спресоване в кави робочих авралів задовбане в клави редакцій журналів сама собі постріл нехай патанатом посмертний мій постриг увічнює матом проводячи розтин і лоботомію сама собі простір інакше не вмію 2006
|