Поеткам-повіям легше:
В них вірші коханням не плачуть,
Їх поглядом в попіл не крешуть
Подібні на тебе. Значить
Вони п’ють спокійно каву,
Настояну вже коньками,
Про принців творять і маврів,
Віддавши себе між рядками.
А я все пишу для тебе
На нашій не штучній мові...
Ти янгола раниш в небо,
А в нього ж моя група крові!
Ти муза, а музи вільні,
Їм вірші несуть на серветках,
І гріють щоночі тілом
Тендітні їхні поетки