З мітингової площі, Весь п’яний, Я ледве брів. Уклонився грибам З давнім сумом Друга бандита. Напечи, горобино, Із небом мені пирогів. Перед тими я винен, Хто ще не устиг Згрішити. Так нечесно, Нечесно, Нечесно, Нечесано так: Моє жовте волосся Забрала Державна юність! А у небі осінньому Важко стояла Вода. А вітри не боялись Порвати Холодні струни. Цей крутий поворот... Цей жебрацького ока гріш... І троянди Димлять, Білі, білі й Й такі відверті. Запалю сигарету. Хай буде мені ще гірш. Я попробував все... Залишилося – Досвід Смерті.
|