Ось така-от пригода незвична:
Хтось з обличчя усмішку вкрав,
А була ж вона електрична
Й мала надто багато справ.

Цілувалася на ніч з місяцем,
Прикидалась у дощ човном
І тонула у хутрі лисячім,
І на свято вмивалась вином.

Та, на горе, була защирою,
Віддавалась усім за так,
І такою невинно-милою
Її викрав вночі маніяк.