Сонце заходить на Твому екрані, Верби повільно стікають в Дніпро, Тіні церков літургіями п'яні Хрест проміняли уже на перо. Боже, не дай їм це небо списати Зорями, віршами, прозою... Ніч! Місяць недоєний сходить на чати. Як їх багато!... І всі - без облич.
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”