Малювати хочу долю,
Але доля не малюється.
Сумно-сумно у неволі
І душа моя хвилюється.
Хочу відповідь отримати,
Запитання не дослухавши.
Потяг часу вже не стримати,
Не спинити, не розслухавши
Голос вітру, що у відповідь
Запитаннями кидається.
Ти скажи лихому вітрові,
Хай з самотніх не знущається,
Бо ж і сам він, як билиночка,
Одинокий і покинутий...