1.
пора
додому
бо
годинник
до
якого
приросла
мамина тривога

звів
два ока
в один погляд

до неба

пішли
додому

бо годинник

до

якого
приріс
мамин погляд

сонце висидів

2.
пора
додому
бо

місяць
виттям

вікно наше
незасвітлене

облизує



3.
пора
додому
бо

на годиннику
стрілки

перестигли

4.
пора
додому
бо

хата бездомна
дибки
на півНІЧ
виє

5.
пора
додому
бо

світанок ніч
ґвалтує

на
нашому
шлюбному ложі

6.
пора
додому
бо

нашим дверям

чеканням підпертим
крила приростають




7.
пора
додому
бо

самотність
на бездомність

ділиться
без остачі

8.
пора
додому
бо

ясла
звиті для
нашої
дитини
виттям
заходяться

а маленькій
Улянці

Миколай
щоночі під
подушку
маму і тата
приносить