Жаркого серпня полуденний подих
Не докучає в затінку алей,
Де між дерев грайливо плинуть води,
Принишк Амур, задумався Орфей.

В казковім царстві мудреців і грацій
Шум водоспадів, тихий шелест віт.
На тлі легких, веселих «декорацій»
Завмер античний трагік Еврипід.

Весільних пар святкова веремія,
Барвистий гурт – на скелі кам`яній.
Ця юна пані може й не Софія,
Та графський парк, як сукня, личить їй.