Сіра мряка під пахвами кислими Млосну спеку заникала поспіхом. І лібідо єхидно притисли нам Свіжовипрані джинси та посміхи. Ти лікуєшся джином із тоніком, Я лікуюсь ЖЖшними притчами. Тільки снів наших силаботоніка Рефлексує чужими обличчями. В duty free міжсезонного простору Я забула скупитись заначкою. То тепер буде, мабуть, непросто нам Осінь бачити неоднозначною. І емоцій незмащені пролежні Зарубцюються згодом у виточки, Якщо нуді снотворне довколишнє Із розбитого серця не витече. |