***
літо проходить швидко – в ноги земля пече
дійде до краю старшим навіть мудрішим може
роси не відволожать листя його очей
птаство в його легенях вітер не розтривожить

після ночей байдужих тіл молодих красунь
дійде зітерши пам’ять і розгубивши квіти
у пожовтілий вельон осінь збере росу
щоб напоїти спрагле сиве холодне літо