ми сьогодні зайві – роздано всі ролі, ідеали залишились в рок-н-ролі, а тепер бездухі танці бандерлогів - бандеролями летять привіти в блоґи, і поживні, і практичні, і дешеві, навіть те-не-знаю-що – уже в кишені, а у кейсі, хоч літаю першим класом, відривні талони на тепло і ласку. віртуальні авалони-ерагони на щиті – як зайва зірка на погони, відсилаю на e-mail: «моя любове…» - ніс піноккіо росте із кожним словом, під сідлом ковбоя мережеве ласо - що, як дике серце - лиш на справжнє ласе? заримуй мені на згадку буґі з вуґі, щоб судини аж потріскали з напруги
|