***
о великі береги
найперших зустрічей
сняться вам
таємні сни
а мені
лишились ті свічада
що їх немилосердною  рукою
розбила ніч
великі береги
сняться вам
відчайдушні спомини
що хапаються тремтячими
вустами за очеретину
ваші сни
дзвенять над нами
стиглою осінню
стиглою істиною
квіткою
ваші тіні розквітають
на безмежному полі пам’яті
великі береги
проорані ваші відлуння
дощами
залишились для нас
таємними
таємними
як проростання зерна із землі