куди подітися людям-деревам
звисає коріння в царство Аїда
і крила птахів
торочать небо
щоб опустити його в ріки

навпрошки до ангелів подалися б
та стежки позлітали в траву неголену
дерева пускають ледь чутні крики
бруньок
що з гілки зірвалися

подвір’я
де в хованки гралася
сховалося вже від мене
і навіть не запитало
чи виросла я