На  білі
Фрагменти  двору,
Наче  злодій
По лікоть  в  кишенях,
Зійшла  твоя  тінь

І  вже  стали,
Спроквола  молячись,
Висуватися  руки
До  балконів,
Дахів,
Повз  антен
Дротові  павутиння.

Благали  в  той  вечір
Тихо  очі
Розсунутись стіни,
Стати  пустелею,
На  тисячі  миль
Простягнутися  тілом,
Увібрати  дахи
І  балкони,
Порозмотувати  сплетіння
Телеантен.

Бути  вільним
В  ту  мить  хотілося,
Запаливши
Малесеньку  свічечку
В  підворотті
Твоїх  колін.