...Коли в UA й не чули різних страхів, і дирижабль Рахів-London-Рахів ще не літав ні звідти, ні туди... Коли пухнасті хмари ткали з вати, а я гостив по тижню в Гайавати і ще не знав тлумачення біди... Коли жінки й дівчата нехороші ще не дійшли любитися за гроші – mademoiselle, charmant! pardon, madame… Коли „Рожеве”, „Біле” і „Столове” було дешевше жому і полови, а у містах із кранів тік „Агдам”... Коли тинявся, пив, молився Богу, читав про sex, шукав про tantra-йогу, не брав до серця кашу в голові... Коли іще не було „Кока-Коли” і „Pepsi” теж. І всі з моєї школи ще цілий рік лишалися живі... Коли не слухав, пробував курити, не знав про що з жінками говорити, не ночував, палив назад мости... Коли – за слово! – билися до крові. Коли були стакани паперові! Коли не знав що є на світі ти... |