У церкві піп кадив; геть-геть полинув дим
І десь із другим чорним димом стрівся,
Що з кузні йшов клубком густим.
"Чого до мене примостився?
До Бога лину я, ти ж геть собі лети,
Святині не брудни!" - кадильний дим гукає.
Але з-над хмар такі слова вчуває:
"Змішайтесь разом, як брати,
Ти, диме з праці, й ти, з кадила,
Бо праця Богові, як і молитва, мила".