Село моє все ще вивищується
над рівнем моря
(не путати з рівнем життя).

Люди копають картоплю —
цілісінький свій вік
скарби на городах шукають.

Рік на рік не приходиться:
або із врожаєм,
або з картоплею.

Розігнеш спину, озирнешся, —
і не віриться,
що колись земля ця
дном моря була,
а тепер — вільна Україна.

Розігнешся…
Дишель вам між номінації!
По самі рейтинги!..

Та хіба ж вони їдять картоплю!