Під чорним небом — чорний ліс,
І чорний ворон
У дзьобі чорному приніс
Чорнюще горе.

Приніс дочасну сивину
І ранні зморшки,
Приніс гіркого полину
Усім потрошки.

Усім потрошки, а комусь —
Сама гіркота.
Оголосив мовчання муз.
Заткнув їм рота.

Упала звістка нам до чаш,
Мов кусень сиру.
Той чорний ворон — голуб наш,
Наш голуб миру.

Під чорним небом — чорний ліс.
А там за лісом
Летить з гори Чумацький Віз
В стіну завіси.