У Ганни сухі очі й мокре волосся. Перев’язує голову рушником. Життя не здалось їй, життя їй вдалося. Ганна вірить у зустріч із віршником. У Ганни довгі пальці й губи для флейти. Знагла зірвала рушника з голови. В цім рушнику — схожа на араба з Кувейту, на араба без нафтових свердловин. Як щойно вийшла із мильної піни, із ванни, так прийде віршник. Ганна жде. Віршник прийде. Бідна Ганна… — Ганна де?!
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”