спеку поглинає спів
непомітно для себе
засинаєш
вперше за 1440 хвилин
на відстані трьох сірників
від знайомого і теплого
браму світанку
ще зачинено
птотемнілі від часу
ікла вікон
кусають годований простір

поруч стомлений келих
сповнений
випадковим світлом

[фар]