Сниться до ранку, дниться надвечір:
Ялинка-миланка випростує плечі,
Плека, чорнокудра, на бростях замети
Прозора і мудра й легка.
                                   Фіолети
Хмарок затінюють рок і уроки,
Грунями грудяться, cтрудяться строки;
Б’є сокогін, хоч вона ніц не просить:
Їй на осоння б.
                     І того задосить!