Зібралися якось класики культури на форум про культуру. Почали чемно і культурно (на відміну від багатьох нинішніх учасників всяких там форумів, особливо політичних) сперечатися. Хороша була суперечка. Кожна нова думка про культуру – уже сама є цілою окремою культурою.
Культур вийшло багато – шкода ,класиків мало…

Л.Г. Морган: Людська культура – єдина у своїх виявах. Людство – цілісне і проходить у своєму розвитку дикість, варварство, цивілізацію.
Д. Фрезер: Або духовні стани: магія, релігія, наука…
Е. Тейлор: Кожна наступна стадія культури є наслідком попередньої і передумовою наступної. Принаймні, так є у природі і такі дані показує археологія.
Г. Спенсер: Яку силу має природнича наука! Культура – організм, що розвивається. Є відсталі і розвинуті культури, які еволюціонують різними темпами, але закон розвитку – один, і не лише для культурного, але й для природного світу.
Е.Тейлор: Дія цього закону призводить до появи віджилих елементів з попередньої стадії – «пережитків».
Б.Малиновський: Не погоджуюся. В культурі немає нічого зайвого. Усі її функціональні інститути відповідають певним потребам. Інститути діють у просторі. Чому ви розглядаєте культури тільки у часі? Чому ігноруєте запозичення і просторове розмаїття?
О.Шпенглар: Я також вважаю, що плюральність культур подібна до квітів у полі, але усі вони замкнуті, як монади.
А.Тойнбі: Замкнуті, то замкнуті, але рухаються до єдиної культури через світові релігії.
М.Вебер: Релігійні символи визначають економічні системи через цінності…
П.Сорокін: Цінності ідеальні, ідеаціональні, чуттєві…
Л.Уайт: Одне одному не заважає. І запозичення символів, і їх еволюція, і простір, і час.
П.Тейяр де Шарден: Одне одному не заважає. І еволюція, і Бог.
З.Фрейд: Заперечую. Релігія – колективний невроз. А культура – сублімована енергія лібідо, через яку, погоджуюся із Спенсером, йде пристосування людини до себе самої. Сексуальне начало вирішує все. Суспільний чинник нічого не важить!
К.Г.Юнг: «Платон мені друг, але істина дорожче». Все вирішує не сексуальний потяг, а колективне без свідоме х його архетипами.
С.Гроф: Так. Воно називається «Трансперсональне поле». Давайте я введу вас у нього через ЛСД.
Ж.Лакан: Вводи, не вводи, людина – ніщо, порожнеча. Символічні структури формують її уявні стосунки з Іншим та уявні уявлення про себе як про іншого. Все – Уявне… Шкода, що ми лише частка, але так воно вже є.
Е.Фромм: Усі ви – однобічні. Тільки єдність соціального і біологічного, цілого і малого, мене та іншого робить людину людиною, здатною на дружбу, спілкування, свободу і любов.
Е.Дюркгейм: Погоджуюся. Адже людина – двоїста істота.
А. Маслоу: Погоджуюся теж. Цілісна, відкрита і вільна від свого підсвідомого людина – духовно здорова. Головне, щоб була задоволена ієрархія її потреб із самоактуалізацією на чолі. Хоча трнсперсональне поле все ж таки існує…
К.Роджерс: Яка різниця, існує чи ні… Людина – у центрі! Психотерапевт, допоможи Клієнту розкрити себе самому!
Р.Гвардіні: Бідна людина, яка думає, що вона «в центрі»! Вигадує якісь «поля» для Божого ймення. Вона забула, що в центрі Всесвіту і культури стоїть тільки Бог – її єдина «точка опори».
П.Флоренський: Так. І тому культура народилася з культу.
М.Бердяєв: Культура-то – з культу, а от цивілізація – з техніки. О, нове варварство машин!
О.Шпенглер: Дійсно. Цивілізація – смерть культури.
Л.Уайт: Хто цих росіян і європейців розбере… Ваша культура гине. Техніка і технологія, як у нас, у США вирішують все!
В.Соловйов: Не спішіть, американські технократи! Гряде всесвітнє панування Росії на чолі нового людства – Боголюдства! І призведе до нього сила статевої любові. Любов робиь нас безсмертними, як Христос Бог.
М.Бердяєв: Любов… Геніальне прозріння в ідеальні сутності… Зрештою, і вона відступає перед силою творчості. І коли приходить творчість, тут не лише цивілізація, але й висока культура заважають творцю!
Е.Фромм: Та ні. Можна поєднати любов і творчість  у мистецтві любові. Дійсно, любов вирішує все. Але не тільки статева, як каже Соловйов, але, насамперед, братерська. І її можна виховати.
К.Войтила: Любов – це вроджена даність, самопожертва і спокута. Через неї ми єднаємося як ціле. Любов нам заповідав Бог. Тож, не вигадуйте для нього «наукових» імен: це я до всяких там «трансперсоналістів».
С.Гроф: Та не засмучуйтесь! Ми ж мріємо об’єднати релігію і науку! У нас взагалі – нова картина світу.
К.Г.Юнг: Вибачте, але був ще я, зі своїми архетипами… Та й до мене чималенько… Платон, наприклад, східні йоги.
О.Мень: Платон – це чудово, це друг християн. Але погоджуюся. Треба силою Божої любові об’єднати культурні Схід і Захід, віруючих і атеїстів. Православ’я також потребує реформ.
Ж.Марітен: Тоді і я пишу програму реформування католицької церкви. Треба спілкуватися нам, нарешті, зі Сходом.
О.Шпенглер: Попробуй вгадай загадкову слов’янську душу… Це ж кентавр з головою Заходу і східним тулубом!
К.Ясперс: Все одно – більше спілкування! Комунікація культур – наш єдиний порятунок...

Майбутній класик Х доби постмодерну (тільки-но повернувся із політичного форуму і, не «в’їхавши», втрутився на звичній ноті): Хіба тут є з ким спілкуватися? Хіба ми тонемо, що нас потрібно рятувати? (трохи подумавши) Втім… хіба ми врятуємося?

[/B]