Сергій Татчин

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.10.11/ На ГАКу цікавіше/ Сергій Осока
	Сергію, Вам не здається, що на ГАКу буде цікавіше? Знаєте, я на цьому сайті поблукав, тут пишуть у такому компліментарному дусі, що туга находить. А там усі такі живі, в*їдливі, довгоносі. Кусаються))) Аж приємно, що критика наша не вмерла ще. Гайда туди! ___________________________________ так виходить, ніби ви мене запрошуєте до мене ж "додому":) просто цього року в мене не так багато часу для інтернету загалом і для ГАКу зокрема. втім, дякую. на поезії.орг є різні коменти... й критика в тому числі... різна. просто тут не так все "жваво"... така традиція, чи що... але цей сайт для мене дорогий як "вінницький" - перше, й тут є певна "модерація" стосовно авторів - друге. ГАК в цьому відношенні (останнім часом) - прохідний двір. іноді це дратує. але  є в цьому й плюси.:)) мережа - то ж демократія, чи нє? (панібратськи кладе ноги на стіл і наливає коньяку... посмакувавши, продовжує) в якості пе.ес. але, Сергію, тут ось яка штука: кожен починає з себе, вибачайте за риторику. це я до чого - пишіть тут так, як вважаєте за потрібне. критикуйте, доводьте, аналізуйте - дивишся і зміните "критичну" атмосферу... яка тут, дійсно, дещо... е-е-е... застійна, я б сказав. змінюйте "традицію", дивишся - і знайдуться послідовники:)  святе діло без послідовників не буває (дописує стоячи, бо щиро вірить).
	2009.10.10/ "Дощ"/ Світа-Лана З.
	"...слова ще прийдуть погрітися до руки..."       Хай слова приходять до тебе по зливах - пухнасті, як руді перські кошенята! ( і слова - шаблезубі тигри - теж подеколи...) :) ___________________________________ дякую, Світлано. (гладить шаблезубих кошенят... ті трохи кусаються, але не те щоб боляче...)
	2009.10.09/ Сиджу і дякую / Сергій Осока
	Мені Ваше все подобається ніби. Так упевнено пишете, так тонко тримаєте емоцію. Однак, однак... на гру дуже схоже. Може й ні. Не знаю. ____________________________________ звичайно ж - гра! навіть не сумнівайтеся, друже:) /трохи розіспівується - і.../"вся наша жиииизнь - игррраааа!" - радіє що придумав неабиякий афоризм:)
	2009.10.09/ в досить-таки мерзотному/ Аґнеса-Зухра Поросюк-Шарафутдінова
	Ти паравильно дієш, коли вигадуєш назви своїм творам. Їх так легше знаходити. Я з задоволенням переглянула твій твір. Мені відверто наравляться асонанси з алітераціями. Скільки можна експлуатувати останній і передостанній склади у багатостраждальних стопах. Зараз гляну, що ти там мені одписував в травні. На мене ж тут наїжджали. Мовляв, чужа. Бо тебе не було. Салют :-) І я не скоро знову буду. Мабуть, знаєш - у відпустці. ______________________________________________ радий тебе бачити, подруго! хороша назва - то велика річ! /сам уважно вишукує: що ж то таке - асонанси з алітераціями/ в травні... риється по шухлядах... по архівах... в травні.... нікого не бійся - заходь вільно:) дякую за візиту.
	2009.10.08/ в досить-таки мерзотному/ НН
	ех... важко зітхає. задивляється у завіконний морок. по очах явно видно - десь там, за ними -  за очами, то єсть - ще теплиться думка, та і не те щоб теплиться, горить і булькає ріжками пейсатого, сучими більмами, тугою, провінційним гламуром, ліричним-тим-що-impossible, міжособистим вакуумом, недоєними небесами і з_бугу_вінницею!.. але на ділі поламаний ніччю мозок не добирає нічого путнього із цілого стосу повсякденних слів. ех... важко зітхає, стає на стульчік в позу піонєрки, Франком-Шевченком клянеться: ось доберу і вернусь! хоча-а-а... перечитує іще раз. два. три. кілька разів спиняється. відкриваються кілька задавнених. ні. не доберу... принаймні слів. сумна іде геть. _____________________________________ доганяє, хватає на руки і силоміць вертає на стільчика. сам сідає напроти й ніжно_і_уважно дивиться. говорити не дає. але й не відпускає. так проходить хто_зна скільки часу. хто зна....
	2009.10.06/ хХх/ Ніка Новікова
	протирає очі - Сергій Татчин - художник? чухає потилицю - ну да, точно - художник... схвально киває головою. раптом у відчаї хапається за голову. очі сповнюються невимовним  - а як же!?.. як же ж?!.. кидається шукати слова, яких бракує. може де закотились? ____________________________ точно...(заклопотано озирається)...закотились... серед безлічі "закочених" - !і таких потрібних! - речей добачає ВІЛЬНИЙ і, радісно вхопивши, намагається прилаштувати до (вибачайте на слові) художника........ не тримається..... а мало б.
	2009.10.05/ БлИзьке  то  було в моєму коменті:) вчорашньому./ С.З.
	Все гаразд. Будьмо! _________________________ а я - наївний... поправив:)
	2009.10.05/ Сонце щоранку сходить/ Світлана Козаченко
	"Навіть якби я дихав..." Серце просто завмирає, коли це читаєш, тому ти його не почуєш. Букву загубив у першій строфі другої частини. (дослухається до серця - почало вже стукати чи ні? Так? Ні? Хто його зна...) _____________________________________ прикладає вухо до екрану... гуп.....гуп.....гуп-гуп.... полегшено зітхає.... щось мені видає, що пора кординально правити другу частину.
	2009.10.05/ пощастило Ніці/ Олена Пашук
	Сергію, стріляєш рідко, але влучно. Як завше, неперевершено, інтертекстуально. Не знаю чому, але ближче до душі припала перша частина. А ще чомусь тут хотілося так: Навіть якби не дихав - чув би дівоче серце. _______________________________________ не те щоб стріляю рідко (висовується у вікно і стріляє в небо), просто не все оприлюднюю. ну таки-так - милозвучніше: так і я думав, коли пробував різні варіанти. але малось на увазі навспак, що ліргерой в кінці вже не дихає:(((що в гамівні цілком логічно), тому в повній тиші "чує" за стінами "дівоче серце"... але навіть яби він і дихав, то це не заважило б йому... (бо ж власне дихання заважає чути тишу, чи нє) і - далі по текстові... фу-ффф! єдине - не дуже туй-во оте "й".... може я від нього й збавлюсь. втім, це все діло смаку. дякую за практично онлайн. привіт:) пе.ес. перечитавши, мушу сказати (бо після написання не дуже й вчитувався), що подумаю.
	2009.10.04/ И/ С.З.
	БлИзьке( виправити б там...) ____________________ дякую. побіг вичитувати: в мене тих близьких/близьких... загинає пальці... через якийсь час вертається: а де це?