Сергій Татчин

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.04.19/ "Скіфія", "Venus", АБС і запах вражень./ Ніка
	О, вже ніяковію, заходячи сюди (ану ж дійсно балую - в першу чергу себе, а надмірності - то є не гут). Могла б (і, певно, навіть хотіла б) написати по кілька (тут одразу червоніє, бо не вміє брехати) слів до кожного твору. Проте, поки що німе сприйняття мені вдається краще. Навчуся гарно (а головне - лаконічно і грамотно) виражати думку - виражу обов"язково, хрест на пузі:)! А поки був Бланшо. Прочитала що є, захотілось більшого (як це завжди буває), та вистачило вразитись і тим, що було, бо дивно близьке, сама від себе не очикувала (кодування смислів, досвід смерті, танаталогічна поетика). Далі - знову вірші. "Venus" (мені - одразу Стругацькі), "Скіфія" - олюднений (бо хто його раніше бачив - одні янголи:) шматок реального раю (блаженно усміхається, знову дозволяючи собі трішечки рефлексанути) і...і... знову буде забагато тексту :) Я краще так - лишу враження в куточку сторінки, у совєцькій котомці-сіточці, щоб здалеку було чути запах молока, а ви самі подивитесь (як варіант – спробуєте на смак), добре? ________________________________________ на правах хазяїна гостьовухи:) дозволив собі підредагувати кінцівку вашого посту, бо вже хто-хто, а ви можете почуватись абсолютно вільно - ну, там... розслаблена поза, кальян (скажімо, яблучний тютюн), ноги на подушках... якщо мене немає, то ключ самі знаєте де. а коньяк на поличці, так-так на тій самій... так ви відшукали Бланшо? цікаво...цікаво. а стосовно Венуса - він зовсім інший, чим загальне його сприйняття. зовсім інший, принаймні для мене.
	2008.04.19/ Spaceru/ Олена
	Хрущі і хіба що ще відкритий космос. А слухати мене чи ні - вирішує автор. Приємно, що моя думка викликала невеличку дискусію. ___________________________________ це не те щоб дискусія, просто Олексій виступає тут головним повіреним у справах Небесної Канцелярії: а тому й щиро піклується за "якість" процесу. кому буде цікаво - http://ok-spacer.blogspot.com/ (не на правах реклями:)
	2008.04.19/ Відображення дати народження/ Микола Кротенко
	Пане Сергію! Прохання глянути в розділі "дані автора" на поле "дата народження". Очевидно, Ви ввели якийсь некоректний символ і система автоматично поставила дату внесення інформації в цьому розділі. _____________________________ зауваження приймаю. дату я вже ставив, а тоді вирішив зняти день (щоб "оминути" вітання:), та так і не виправив. зара' полізу до "даних автора" :(
	2008.04.19/ Моя власна Скіфія починається за Немировом/ Spacer (Кременчук)
	Сергію, не слухай Пашук :) При всій повазі до неї, саме змішення Скіфії та Інтернету є найцікавішим (і найфілософістично-потрібнішим :) і найсучаснішо-наймайбутнішим :))))))) в цьому чудовому вірші. Ні, блін, ну як же ми любимо, аби біля хати садок вишневий був і більш нічого! Ну, хіба що ще хрущі :))) _______________________________________ привіт, Олексію! тут мова йде стосовно "Вихідних":) Скіфію (поки що:) ніхто не "чіпає". дякую за "захист", але я спокійно і уважно дослухаюся до всього (лишаючись при своєму) - це ж, як не крути,  увага до моїх текстів, а це приємно: + чи - це не має особливого значення (і це не поза), головне що читач не проходить байдуже мимо. це, в першу чергу, діалог.
	2008.04.19/ Верхи на конях/ Олена Пашук
	Приємно, коли ще хтось вважає, що будь-яка критика (навіть не завжди доцільна) важить для письменника більше, ніж навіть і заслужена похвала. Саме критика  -рушій творчого прогресу. А Коні, просто чудові... Може це Пегас і Пегасиха? (питання риторичне). _________________________________ н-ну... не те щоб критика важить більше... хе-хе! (тут автор єхидно посміхається), але недооцінювати критику - то ще гірше, ніж переоцінювати, навіть і заслужену, похвалу. а Коні - це, швидше за все, Пегасенята (аутор щиро надіється що його відповідь буде сприйнята також як риторична). ну - за критику: рушія (чи рушій?.. чухає потилицю) прогресу!  будьмо!!
	2008.04.18/ Прилітали два янголи рано в суботу/ Олена Пашук
	Сергію, вірш цікаво-несподіваний! Але цілісно-позитивну картинку мені дещо зіпсували комп'ютерні терміни. Як на мене вони там зайві. Але не сприйміть це як образу. _________________________________________ привіт, Олено! образу?? кінцеве вибачення взагалі зайве :) ніколи не вибачайтесь за "конструктивні" втручання. кому вони кирисні - ті сприймають поради адекватно: з увагою. а образливих, тобто тих кому "не корисні", питається: навіщо тоді виносити на суд свою писанину - пишіть у шухляду, там зауваг не буде. сторонній погляд - він допомагає "тримати форму" :) і якщо вдуматись, за зауваги треба дякувати не для форми, а дійсно щиро: бо де ще віднайдеш (задарма!) людей, які гятимуть на вас свій дорогоцінний час. вони дивляться на ваш витвір сторонніми очима і бачать те, що, можливо, прогавили ви. це надзвичайно корисно. отакоє-от. (сказав банальщину, вибачайте:) а стосовно "Вихідних" - я вже й не пам"ятаю чому так написалось. зараз я можу сказати приблизно так: щоб запаралелити два світи, причому обидва віртуальні: світ спогадів і світ "комп"ютерний", тобто мережу; щоб акцентувати на внутрішньому і нівелювати вторинне зовнішнє; щоб наголосити на домінуванні чогось справжнього і вічного; щоб однією рисою ввести наше електронне сьогодення... але це все зараз. а тоді просто писалось - тільки встигай :) ця моя "електронна ремарка" вводить у текст ще одну площину, дуже важливу на сьогодні - творче життя пишучих міцно переплетено з www, у багатьох навіть зміщені акценти у віртуальний бік - в той час коли внутрішній всесвіт значно обємніший і правдивіший: "машина" від нього висне :) от, нашвидкуруч, і все. хоча, думатиму: ви перша звернули на це увагу. до цього мене, якщо й ганили, то тільки за Коней - як такі Коні, мовляв, звідки?.. дякую що не оминаєте, щиро, Т.
	2008.04.17/ Прилітали два янголи рано в суботу/ Ніка
	Саме читала "Вихідні". Уважно, не відволікаючись. Хоча ні, раз відволіклась - заглянула на інший сайт:) Тепер виправляюсь - продовжую читати (мимовільно потирає очі - перевіряє чи ще не повтікали на лоба). Передати відчуте - марно. Пробувати ж передати емоції – загалом дивне заняття, проте з огляду на те, що вони мають властивість переповнювати, інколи і дивному заняттю можна дати волю: Крізь щілинку прочиненого вікна завжди багато видно: задавнена хвороба, уважні янголи, які вже знають якою водою її лікувати, вечірній обхід, самотня варта оборони від себе. Потім, коли слів стає забагато, вони починають потроху переливатись на Його терези, а люди слухають і кивають, бо знають: Він все бачить зі свого космічного трону. Так минають вихідні, які бачу я (вдруге механічно потирає очі... чи потирає очі в друга? хм..), хоч то і не мої вихідні. А тоді знову повертаються янголи з графіном святої води (на якусь мить я навіть, здається, чую запах мокрого пір"я), стекла вікон починають потроху впрівати від передчуттів і я тихенько (доки ніхто не побачив) забираю драбину, і йду собі геть, на сьогодні вволю напідглядавшись у щілинку вікна, залишену Татчиним навмисне. (на зубах приємно похрускує сахарок, тілом хвилями стуму пробігають залишкові емоції, а у свідомості по-домашньому хлюпають рядки і образи "Вихідних") Дякую. _________________________________________ Niko, ви мене балуєте :) люди думатимуть що я організував цукровий наркотрафік у ваш бік! Втім, вельми дякую за таке своєрідне поетичне бачення цього витвору, яке само по собі є практично віршем. (кляцає по клавіатурі, а сам либиться - яке ж чесне дівча, щиро зізнається що відволікалось :) архіщиро ваш, Т.
	2008.04.14/ Півсонети/ Олена Пашук
	Дуже зачепили Ваші півсонети. Дозволю собі порівняти Інтернет з небом, щоб опинитися з Вами на відстані руки. Завжди приємно почитати гарну поезію в гарний і негарний час. _________________________________________ відповідаю оперативно - практично аська:) саме перше: хай часи ваші будуть виключно "гарними".  друге: тішуся що зачепили (я про півсонети). дозволю собі звузити небо до екрану, до якого я й прикладаю руку зі свого боку - буду тримати отак хвилин сорок... може відчую ваш дотик. щиро ваш, Т.
	2008.04.13/ За кмітливість ще інколи дають сахарок/ Ніка
	А, добре :) Тоді звертайтесь до мене на "ти", бо оте "ви" моєму просто-таки "піонерському" вікові абсолютно не личить. Дивно (чухає потилицю - на підлогу знову сиплеться попіл), але люди, які можуть наперед передбачати чужі репліки, часто не ладні спрогнозувати власні. Тому мені (і таким як я:) завжди буде цікаво спілкуватись – хоча б ради того, щоб перевірити як далеко може зайти власна фантазія (шаріється, і ховає обиччя в долоні – мабуть, щось згадалось). Стосовно віршів. По-перше, практика показала, що мені заказано читати вас поночі – бо доки перечитаю все (а щоразу хочеться саме так), лягаю спати під ранок; по-друге, я щиро впевнена (б"є себе кулачками у груди і намагається корчити серйозну міну), що нецікавих віршів не буває. Все, що є нецікавим – до поезії взагалі не має відношення. А вірші (лише НМД :)) є трьох типів: 1. ті, що пишуться приємно і на одному подиху (наче зачaття) 2. ті, що пишуться довго і болісно (наче народження)  3. ті, що не пишуться взагалі. Серед своїх я надаю перевагу останнім, бо вони найдосконаліші :) (далі – коротка павза на перевірку грам.помилок) Радазайтизнову. НН ___________________________________________ Сахарок дають коли приручають. Ви - птаха вільна, й на думці не було. Спілкування - як ограновування потаємних фантазій... до якості рідкісних  ювелірних виробів... то досить круто! То просто-таки вишуканий коштовний егоекстрім. Я, швидше за все, мав на увазі якесь таке простеньке спілкування.... наївненьке. Щось штибу ти-мені-я-тобі :( чи ти-мені-мені-мені.. чи навпаки - всім-всім-всім, і нічого собі (абстрактно). Буду думати в цьому напрямку, якщо потребуватиму допомоги - звертатитимусь: ну, там дружні поради, картинки з малюнками, схеми... Стосовно ж наших римованих баранів - класифікація ваша практично бездоганна: у відношенні до вас :) Бо скільки письмаків - стільки класифікацій. Хоча, я думаю приблизно так само, з деякими особистісними уточненями і варіаціями. Потенційно самі сильні вірші - ненаписані... Є цікава літературознавча робота відомого французького письменника, журналіста і просто філософа-естета Моріса Бланшо (Maurіcе Blanchot) "Простір літератури".  Кілька років тому я читав вельми невеликий кусок цієї роботи російською, але зараз її можна відшукати і в Україні. Зовсім "випадково" (тут автір замислюється)  днями натрапив у мережі на: http://www.litakcent.com/index.php?id=390. Це може виявитись цікавим і для вас...(забуває про що мова і з ніжністтю дивиться на те місце, яке потерпіло від ударів кулачками... виправляє явні помилки - у себе дві, у текстові вище - одну... задоволено потягається :) до здибанки:)
	2008.04.13/ Павук у бурштині./ Ніка
	О, Ви праві, а я - ні (посипає голову попелом і іншим сміттям, щоб виглядало переконливіше)... Екстатичні відгуки завжди повинні починатись з ІМХО:) Про "мармеладність" не йдеться, йдеться про мої враження і відчуття, які на диво довго не відпускають мою свідомість, як бурштин упійманого павука. А стосовно дописувачів - не хвилюйтесь, добра половина не налаштується проти, бо добра:) Р.S. Краще б не читали Ви мій доробок до сну. Ще насниться, на дай СГП... З повагою, НН. ________________________________________ О, та у вас кмітливий розум (щиро думає що це комплімент і вдає що інші думають так само), який, як правило, завдає багато клопоту, бо люди ще рота не розтулили, а ви вже знаєте що вони скажуть через три речення наперед:) У вашому просто-таки "піонерському" віці це швидко може наскучити - я маю на увазі спілкування з людьми... хоча, перейматися нема чого - у вас же (як варіант - у нас з вами) є слова, з ними можна й поспілкуватися, й договоритися... помовчати, врешті-решт! Останнє - саме раціональне (зосереджено думає про себе)! ...А про "вірші наніч" (дбайливо длубається у волоссі, вибираючи стружку, листочки, сухе бадиллячко, струшує рештки попелу) - можливо... дуже навіть може бути, що вони не для читання наніч (тут дописувач дещо вагається, бо поки ще остаточно не оприділився з категоріями), та це швидше плюс чим навпаки... У вас дуже сильне перо (але маю три завваги, які,в принципі, можна об"єднати у дві глобальні), а для колискової треба щоб було: 1. нецікаво - тоді засипаєш практично одразу; 2. ніжно-ніжно-ніжно... тоді танеш, як смалець, і тебе нема - ти вже по той бік добра і зла... Другого поки ще не знайшов (питання часу) - шукатиму, а перше вас аж ніяк не стосується (пильно-пильно вдивляється й виколупує ще одне сміттячко, яке продивився:)) Радийщозаходили) Е-е-е... і зав"язуйте-но з оцим - великі літери і всіляке таке... спілкування неофіційне:(