Ніка Новікова

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.12.28/ забудько/ Олена П.
	Ой, та ж у тебе вчора був день народження. От я роззява. Вітаю-вітаю. Як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи. А головне - не втратити своєї індивідуальності. Тортик хоч залишився? ___ краще так - не вітати, коли святкують, а святкувати, коли вітають :) спасибі, Оленко, ще раз!
	2008.12.28/ Світлина/ Олена П.
	Доки немає нових творів, хочу сказати класне фото. Щасти! _____ щире спасибі :)
	2008.08.04/ Привіт, Нікусь/ Максим Непорада
	Власне, заходив сказати привіт. Привіт. Чекаю на нові твори. Макс ахха, привіт-привіт, Максе :)
	2008.07.31/ Привіт/ Сергій Руденко
	Заходив у гості... Застав тільки вірші... З ними і сумно, і весело... Але з господинею віршів було б веселіше... Ну, звісно, в кращому з двох розумінь... привіт, Сергію! а я, власне, тут. тільки на хвильку відходила на кухню, за полумиском слив. ось, повернулась. нині стало веселіше? :) коли так - вже і не йтиму, посидимо, потеревенимо :)
	2008.05.30/ Вітання/ Андрей Мединский (Киев)
	Привіт, Ніко))) І тут зустрілися))) Вітаю! ой, і як же добре, що зустрілися, любий друже! читаймося, Андрійку. рада здибанці.
	2008.05.16/ :)))))/ зновуТатчин
	ПротираєОчі - НікаНовіковаПрозаїк? ЯкийТакийПрозаїк? ЧиМаєтьсяНаУвазіПрозаЖиття:))) але ж так і є :))) самоідентифікація:)
	2008.05.16/ не я/ Татчин
	класнюча штука, вразлива. навіть щемна. вартує багатьох слів... я розумію кінцеву крапку, але... (мнеться), може поправити на тире: ну, щоб одноритмічно. та я не наполягаю... (довго думає над цим словом, але лишає). ...з кожним перечитуванням - враження інтенсивніші. як мантра, глибинний сенс якої зовсім не пов"язаний з текстом, але робить у читачеві якусь титанічну глибинну роботу... і що воно з того вийде... може - вже зовсім інший читач: ніби й той, а інший (уважно оглядає себе у дзеркалі:))) перечитує ще раз, зітхає. дяка :) думала над тією крапкою. треба ж таке, маленький знак пунктуації, а примусив поподумати :))) от, переконуюсь, дрібниці – то найважливіше з усього важливого. в кінці кінців додумалась змінити. вирішальна павза перед останнім акордом – річ дуже слушна. (за неї - мій фірмовий жахливий кніксен:) ...цей вірш сам по собі був і є наслідком зміни. моєї. а далі - знов майже медичне з мене-у-вірша, з вірша-у-Читача переливання? (кількахвилинна павза для думання над доречністю знака запитання) дифузія, дифузія... але спочатку – купа різних фільтрацій – крізь цінності, крізь досвід, крізь особисті табу… а вже потім… (думка зависає невисказаною, екраном ідуть недоречні титри, автір уходить в себе, серйозно і надовго задумавшись над онтологічними і аксіологічними питаннями вселенської важности. як наслідок – на обличчі з"являється характерний вираз…:))
	2008.05.08/ Солодка дівчинко/ Тарас
	Ах, ЯК написано!... по справжньому! дякую, Тарасе. Навідуєте Ніку в її маленькій віртуальній келії - гарно. матиме привід гардини почепити, чи хоч павутину з кутків позбирати... :) щиро, Ніка.
	2008.05.06/ Вставайте, мамо…/ Тарас
	Доброго дня, Ніка! Радий Вас привітати на Вашій сторінці, яка подарувала незабутні враження Цей вірш особливо сильний (на моє сприйняття), тому пишу звідси - СПАСИБІ Приємно з Вами познайомитися Тарас дякую Вам, Тарасе. знаковий вірш, все більше переконуюсь. безмежно радію, з приводу незабутніх вражень :) щиро, Ніка.
	2008.04.28/ Нікусин рай/ Олена Пашук
	Ніко, привіт. Спробувала і собі трішки пожити в твоєму раю. Цікаво, спокійно, і жодного тобі змія. От тільки виникли деякі питання до третьої з кінця строфи. Не те щоб питання, але, як на мене, вона є дещо слабшою, як змістовно, так і на формальному рівні. А може це квадратний метр пекла в Нікусиному раю??? привіт, Оленко. еех, доведеться трохи уточнити. це насправді не зовсім "нікусин" рай, та і не "рай" у його ідеалістично-щасливому розумінні. насправді рай - "маріїн"(не біблійної Марії), але пояснити хто це така, і що вона робить у моєму вірші буде ще важче, тому - нікусин, цей персонаж хоч відомий :) та і рай - мається на увазі просто те місце, куди вирушають долиною тіней (щоправда у католиків там ще читилище є...), якщо вирушають не у пекло, звісно :) що ж до строфи - ти права. вірша, певно-таки, варто трохи скоротити, бо навіть я втомлююсь дочитувати його до кінця. а тобі - моя щира дяка за увагу і дочитання:) З любов"ю, Ніка.