Юлiя Берeжко-Камiнська

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.03.18/ Дякую/ Василь
	Мені дійсно дуже подобаються Ваші вірші. Вони вистраждані, справжні, щирі...
	2009.03.17/ Спасибі усім!/ Юлія
	Щиро вдячна та такі відгуки! Щодо "веселушки" - слушне зауваження, зараз відредагую. А вам (Жені, Миколі, Софії, Андрію)  спасибі, що читаєте і сприймаєте. Це - не менша робота душі. Без цього жоден рядок не відбувся би.
	2009.03.17/ полсе прочтения Донечки и Боли/ Бильченко
	В общем... Ты - Талант :) Я серьезно.
	2009.03.17/ про потилицю довірливого дуба/ Євгенія Більченко
	Як каже Софія Кримовська, проставила "блискуче" ,але це лише позначка. Дійсно , суперовий вірш!
	2009.03.17/ Донечко!/ Микола Шошанні
	Дуже гарний і чистий вірш. Єдине технічне зауваження: У рядку: "Мій промінчику, веселушка," у слові "веселушкА" не враховано відмінок. Згідно правил граматики правильно буде: "Мій промінчику, веселушко,"
	2009.03.17/ Від Андрія Медінського/ А. Медінський
	Привіт, Юля! Читаю вірші твої тут на сайті, та ті, що ти нам передала. Просто пишу, що дуже подобається)))) Андрій Медінський. З.і. Є одна ідея щодо творчого вечіра в Уварівському будинку. Це тільки в проекті, подробиці я напишу піздніше на і-мейл.
	2009.03.16/ Ю.Ходарченку/ Юлія
	Спасибі за відгук. Ваше зауваження приймаю, підбори і справді кращі пружні, аніж гнучкі. Образ гнучкості - наслідок важкого зимового взуття... Спробую доопрацювати вірш.
	2009.03.16/ відповідь Роману Коляді/ Юлія
	Синтезатора не маю. Зате і мій будинок у лісі. Однак про нього - краще віршем... СТАРИЙ БУДИНОК Будинок в лісі старого графа. Тепер поділений він на трьох. Горище – наше. Книжкова шафа У спадок нам залишилась. Мох Стіною виліз на шифер. Нами Тини поставлені. Вже давно Заклали пічку, змінили рами І прорубали нове вікно. Якби надумав додому граф той Старою стежкою (не трьома) Зайти до себе – він не потрапив Би, тих дверей вже давно нема. І там, де шафа була з книжками, Старий рояль, гобелени, там – Фанерна стінка стоїть між нами, І замість тиші – одвічний гам. Не знаю, хто був тим графом давнім, Чим жив, робив що, коли помер... Лишились стіни, лишились ставні Для фарб нових і нових шпалер. Однак вірш більше присвячений не сусідам (це літературний хід), а чоловіку з дітьми, які поруч відпочивають... А сусід - сам музикант (акордіоніст). Коли спитала: чи не набридаю акордами, відповів: "Свого часу я вчився грати, по 6 годин щодня. Тому ображатися не маю права". Спасибі, анекдоту не знала. Маю Вам зателефонувати - усе набираюся сміливості. Навіть вірш з`явився - "Хочу стати сміливою..." (він уже є на моїй сторінці). Все-таки  разів 50 прослухати диск "Беззахисної ніжності", марити цією музикою, а потім заговорити з автором (майже все-одно, що з самим Бехтофеном) - до цього треба бути готовою...
	2009.03.16/ Сусіди за стінкою/ Коляда
	Це окрема тема для кожного музиканта. Мене рятував синтезатор. А зараз рятує будинок у лісі :) Та все ж - як я вас розумію! Знаєте шотландський анекдот анекдот? -У мене божевільні сусіди! Вони усю ніч били в стіну чимсь важким і гупали по батареях... - А ти? - А що я, я нічого, грав собі далі на волинці.
	2009.03.16/ ведение страницы/ Капитан Немо
	Юлия, не нужно оставлять название стихотворения в тексте - для этого есть специальное окно при добавлении.