Наталія Іванова

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2007.03.02/ Листья в Ивановой/ ini1
	Спасибо Андрей. Здорово, Техас и всё такое.   :-) Уверена, что с моей стороны это не заслуженно, но посмотреть журнал будет интересно. Милые открыточки - это то, что в другой чаше весов. Уравновешивает, так сказать. Рада, что нравятся( по глазам вижу) Я всех ими заваливаю.  :-) Мои стихи будут появляться на сайте помаленьку. С удовольствием и интересом слежу за твоими публикациями на разных сайтах. Удачи! ИНИ
	2007.03.02/ Иванова в Листьях/ АВС (Ваш-тон)
	Наташа, Позвонил вчера один товарищ из Техаса и сказал, что в тамошнем журнале "Листья" вышла подборка стихов "Лириков Т". Я купил у него шесть номеров, на днях пришлет мне, а я уж Вам перешлю. Ваши открыточки милые, а ссылки на стихи прелестные. Но где же Ваши стихи? С симпатией, АВС
	2007.02.24/ mersi/ Иванова
	Спасибо, ос-ва-и-ва-юсь в медвежьем угле. :-) Сергей, придумала название для твоего стих-я -  "Лють". Это слово из словаря Даля, его нет в активном словарном запасе, означает что-то вроде : блёстка, мелькнувшая в воздухе в сильный мороз. Когда снег рассыпчат и с деревьев бывает ссыпается и сверкает в воздухе - по-моему идеально для твоего снежного стих-я. Да, так что не скучайте - вот и мы, герои русских сказок... :-)
	2007.01.16/ Ау!!!/ Стебелев
	Все уже тут, все уже "вітають", а Наташи все нет! Па-у-за за-тя-ну-лась... Скучаю, АВС
	2006.12.31/ Вітаю ВАС Чарівниця слова/ Cергій Негода
	Вітаю ВАС Чарівниця слова з відкриття власного медвежого куточка на цьому сайті. Радію Вам. І присвячую такий вірш: Зима Біла жінка з білим квітом, як сніжинка у житті, білим полум’ям ллє світло пише віхоли пісні. Білий лебідь завірюхи летить зіркою крізь ніч. Білий світ у колі  сміху. Сніг згорає віч-на-віч. Білий порох завірюхи. Крила віхоли душі. Я сміятися не смію. Сніг згорає на межі. Заховала білі очі. І поки  мені одній білим світлом серед ночі білий попіл білих слів. А крізь сльози сніг не чути. Допотопний білий світ. Поки жити, будеш чути, як горітиме цей сніг.